Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

Як повідомили в САП, експерти призначеної комісійної судово-економічної експертизи у своєму висновку від 11.08.2020 не змогли підтвердити заподіяння збитків, зазнаних покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 01.06.2019 року внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України, яка відповідно до постанови НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 про порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії за так званою формулою «Роттердам +» діяла від травня 2016-го до кінця 2-го кварталу 2019 року.

«У ході досудового розслідування не здобуто належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті розробки, прийняття і застосування постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь», – наголосили в САП.

«На теперішній час, у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування, визначених п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, і відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб у суді. З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27.08.2020 кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування», – повідомили в САП.

Менш ніж через годину після публікації цього повідомлення в НАБУ відповіли, що оскаржать це закриття в генерального прокурора і в. о. керівника САП як таке, що, на думку бюро, «суперечить засадам верховенства права».

При цьому в НАБУ теж заявили, посилаючись на результати експертизи, цілком інші дані: «Розслідування цієї справи перебувало на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні і переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 мільярда гривень збитків, що підтверджено відповідною експертизою».

«НАБУ категорично не згодне з таким рішенням. Ми переконані, що вирішення долі цього провадження поза межами судового процесу не відповідатиме законним інтересам громадянського суспільства і держави. Адже справа «Роттердам +» є знаковою для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли найвищі посадовці. Ми робитимемо все можливе у законний спосіб, щоб відновити розслідування і передати цю справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством», – заявили в НАБУ.

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +». За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів». Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.



ваше мнение: