МЕНЯЛА

Журналістка «Громадського» Анастасія Станко і керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.Інфо» Анна Бабінець отримали нагороду за відвагу від Міжнародного жіночого медіафонду (The International Women’s Media Foundation, IWMF). Як йдеться в повідомленні на сайті організації, нагорода демонструє, що «жінки-журналістки не збираються відступати, їх не можна змусити замовкнути, і вони заслуговують на визнання за їхню силу, попри труднощі». «Премією відзначають сміливих журналісток, які висвітлюють табуйовані теми, працюють у ворожому щодо жінок середовищі й розповідають «важку правду», – йдеться в повідомленні. За даними організації, від 1990 року премію отримали понад 100 жінок із 56 країн світу.   …

Заява генерального прокурора України Юрія Луценка про зв’язок телеканалу NewsOne із російським «Промсвязьбанком» є «цинічною брехню», заявив власник NewsOne Тарас Козак, якого пов’язують із проросійським політиком Віктором Медведчуком. Він наголосив, що кінцевим бенефіціаром і власником телеканалу не є жодна кіпрська компанія. «Інші твердження генерального прокурора, зокрема щодо участі телеканалу в терористичній діяльності, є абсолютно безпідставними. Я розглядаю їх як штучне створення підстав для застосування санкцій проти телеканалу NewsOne і закриття телеканалу з політичних мотивів», – йдеться в заяві Козака. Депутат оприлюднив документи, які, за словами Козака, підтверджують його «одноосібну участь як власника телеканалу». 8 липня низка українських політичних сил і їхніх лідерів виступили з критикою телемосту, який державний телеканал «Россия 24» планував провести з українським каналом NewsOne з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука. Під стінами NewsOne відбулася акція протесту. За кілька годин до цього телеканал оголосив про скасування планованого телемосту. Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про виклик на допит власника і ведучого телеканалу NewsOne через намір провести спільний телеміст із російським державним каналом. Він також стверджував, що кінцевим власником NewsOne є кіпрська компанія. Один із її керівників є одночасно співзасновником іншої кіпрської компанії, що є співвласником російського ПАТ «Промзв’язокбанк». За словами Луценка, цей банк «є уповноваженим банком для фінансування та обслуговування державного оборонного замовлення країни-агресора». У зв’язку з цим генпрокурор наголосив на необхідності запровадження санкцій проти NewsOne. …

Міжнародна коаліція One Free Press включила справу журналіста Радіо Свобода Станіслава Асєєва, який перебуває в полоні бойовиків на Донбасі, до переліку 10 «найбільш термінових». Асєєв перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Національна спілка журналістів України закликає звільнити Асєєва. Також до переліку «найбільш актуальних» справ включили вбивства саудівського опозиційного журналіста Джамаля Хашокджі та мексиканки Норми Сарабії. До складу коаліції One Free Press входять 36 засобів масової інформації з різних країн світу, зокрема Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа, Reuters, The Associated Press, Bloomberg News, Deutsche Welle та The Washinghton Post. One Free Press працює в партнерстві із Комітет захисту журналістів (CPJ) та Міжнародною жіночою медіафундацією (IWMF). Коаліція складає перелік із 10 «найбільш термінових» справ журналістів щомісяця. …

Колишні співробітники телеканалу ZIK, медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», українські громадські організації, медіаексперти і журналісти закликають керівництво держави й органи правопорядку запобігти використанню українських телеканалів для «просування прокремлівської пропаганди та повзучій окупації медіапростору Росією». Текст заяви оприлюднений на сайті «Детектор медіа». Звернення з’явилося після того, як минулого місяця народний депутат від «Опозиційного блоку» і соратник проросійського політика Віктора Медведчука Тарас Козак став власником телеканалу Zik. «Віктор Медведчук і його політична сила не приховують наміру повернути Україну в зону політичного та економічного впливу Росії. Медіаресурс при цьому використовується як знаряддя тиску на владу та формування громадської думки. Образ Медведчука «миротворця» і незамінного посередника між Україною й Росією значною мірою створений засобами масової інформації, лояльними до «Опозиційної платформи — За життя» чи контрольованими її засновниками. Моніторинг громадської організації «Детектор медіа» регулярно засвідчує, що програми «112 Україна» і NewsOne дослівно відтворюють пропагандистські меседжі, що лунають в ефірі російських федеральних ЗМІ», – йдеться в заяві. Автори звернення заявляють про початок цензури на телеканал Zik після зміни власника і масове звільнення через це журналістів. «Закликаємо президента України Володимира Зеленського визначитись із позицією щодо інформаційної інтервенції Росії в український медіапростір та запровадження цензури на телеканалах, контрольованих проросійськими політиками. Ми закликаємо президента та його команду, зокрема й майбутніх народних депутатів нового скликання, докласти всіх зусиль для запровадження дієвих механізмів, які б дозволили демонополізувати телебачення, гарантували редакційну незалежність, захист від диктату власників, прозорість джерел фінансування медіа, а також підтримати розвиток незалежного Суспільного мовлення», – наголошується в зверненні. Автори заяви також закликали Національну раду з питань телебачення і радіомовлення ретельно контролювати відповідність ефірного наповнення телеканалів NewsOne, «112 Україна» і ZIK до українського законодавства та умов їхніх ліцензій, а Службу безпеки України – дати відповідь, чи використовувались кошти країни-агресора для скуповування українських медіаактивів, що веде до підриву суверенітету й територіальної цілісності України. «Якщо це підтвердиться, вимагаємо вжити всіх законних дій для припинення цього процесу. Закликаємо публічних людей – політиків, громадських діячів, експертів, діячів культури, мистецтва тощо, – уникати участі в ефірах телеканалів, контрольованих Віктором Медведчуком», – йдеться в заяві. Zik – вже третій куплений нещодавно соратником Медведчука телеканал: восени 2018 року стало відомо про купівлю ним каналу Євгенія Мураєва NewsOne, …

Прес-служба співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука заперечує інформацію про покупку ним частини телеканалу «Інтер». «Ряд ЗМІ поширює неправдиву інформацію про нібито придбання Медведчуком телеканалу «Інтер». Ця інформація не відповідає дійсності. Немає ні факту придбання каналу або частки в ньому, ні будь-яких планів щодо здійснення подібної угоди», – заявили в прес-службі політика. Telegram-канал «Українського Інституту аналізу та менеджменту політики» повідомляв, що Медведчук нібито купив у Дмитра Фірташа 80% акцій телеканалу «Інтер». У червня до орбіти Віктора Медведчука потрапив телеканал Zik. Кум російського президента Володимира Путіна через своїх союзників уже має вплив на ще два інформаційні телеканали – «112 Україна» та NewsOne. …

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької та визнав неправомірною відмову Печерського районного суду надати їй ухвалу про доступ до даних з її мобільного телефону. Це рішення – важливий прецедент для формування у судах практики, за якою не можна відмовляти громадянину в отриманні тексту судового рішення, якщо воно стосується його прав, зазначає захист журналістки.  «Це рішення є вкрай важливим для захисту прав і свобод громадян у майбутньому при вирішенні аналогічних питань щодо доступу до судових рішень слідчих суддів. Адже суд визнав протиправною відмову громадянину у доступі до судового рішення, якщо таке рішення по факту порушує його права, свободи або інтереси. Це рішення має стати практикою в українських судах і значно спростить громадянам в аналогічній ситуації процес захисту їхніх прав», – пояснив адвокат журналістки Анатолій Попов, який вів цю справу в судах.  Журналістка, головний редактор програми розслідувань «Схеми» Наталка Седлецька наголосила на важливості доведення розпочатої справи до кінця. «Для нас дуже важливо довести розпочату справу до кінця і успішно оскаржити кожен етап, на якому держава в особі судів або правоохоронців порушувала журналістські права, та протидіяла відновленню справедливості і спробам журналістів убезпечити свої джерела від загроз і ризиків, пов’язаних з їхнім розкриттям. Це ми й робимо крок за кроком, в українських та європейському судах», – розповіла Наталка Седлецька.  «У редакції Радіо Свобода цю справу давно не розглядають як історію окремо взятого журналіста, для мовника це – важливий показовий публічний судовий процес, що сприяє захисту свободи слова в Україні і посилює спроможність журналістів відстоювати у законний спосіб свої права в перехідних демократіях», – наголосила Седлецька.  6 вересня 2018 року журналістка Радіо Свобода та авторка програми розслідувань «Схеми» спробувала отримати в Печерському районному суді копію ухвали, якою Генпрокуратурі було надано доступ до великого масиву інформації з її мобільного телефону. Оскільки виконання такої ухвали могло призвести до розкриття джерел журналіста, Седлецька мала намір оскаржити її законність в апеляційному суді. Але в апараті Печерського суду їй відмовили в цьому праві – на підставі надуманого, на думку адвоката журналістки, приводу. Захисник Анатолій Попов вважає, що в такий спосіб були створені незаконні перепони в доступі Седлецької до правосуддя, адже в таких випадках людина …

27 червня виповнюється 1000 днів із моменту затримання українського журналіста Романа Сущенка в Росії. Власного кореспондента агентства «Укрінформу» у Франції затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув із приватною поїздкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у «шпигунстві». Співробітники ФСБ Росії звинувачують Сущенка у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Журналісту дали 12 років за ґратами. ​ …

Представники влади Німеччини закликають українську владу ретельно розслідувати напади на журналістів і громадських активістів, що стаються в Україні, зокрема вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова. Про це йдеться в заяві уповноваженої німецького уряду з прав людини Бербель Кофлер, оприлюдненої посольством Німеччини. «Останніми роками спостерігається зростання нападів на журналістів та активістів громадянського суспільства, зокрема в українській глибинці. Я закликаю нове керівництв України і політиків усіх рівнів серйозно поставитися до випадків насилля й репресій стосовно журналістів та активістів. Очікую від українських правоохоронних органів, що вони цілеспрямовано і повністю проведуть розслідування цього випадку, так само, як і всіх інших. В Україні не місце культурі страху та безкарності», – йдеться в заяві. Читайте також: Ще один журналіст загинув: за що вбили Вадима Комарова? 20 червня стало відомо, що помер черкаський журналіст Вадим Комаров, якого побили у Черкасах 4 травня. Поліція повідомляла, що на чоловіка напав невідомий. Комарова з тяжкими тілесними ушкодженнями госпіталізували. Правоохоронці відкрили справу за статтею «замах на умисне вбивство». У НСЖУ назвали Комарова «незручним для багатьох місцевих політиків». Слідство у справі про вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова розглядає три версії, серед них – професійна діяльність журналіста. …

Оператор телевізійного «24-го каналу» Вадим Макарюк лежить у лікарні з інсультом після нападу в Харкові. На «24-му каналі» повідомили, що стан оператора наразі тяжкий: внаслідок кроволиву в мозок у Макарюка стався інсульт. 7 червня оператор знімав матеріал на ринку «Барабашово», коли стався конфлікт між підприємцями та активістами. Після того, як його привезли до лікарні, він сказав, що кілька нападників бігли за ним, а потім били ногами, передає «24-й канал». Поліція відкрила кримінальне провадження за трьома статтями: погроза або насильство щодо журналіста, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і розбій. 9 червня Макарюку виповнилося 36 років. …

Два матеріали програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «П. дав добро» і «Великий куш» – увійшли до фіналу Національного конкурсу журналістських розслідувань. Результати конкурсу були оголошені під час щорічної журналістської конференції «Межигір’я-фест», що проходить вшосте в колишній резиденції екс-президента Віктора Януковича. У фільмі-розслідуванні «П. дав добро» ​журналісти «Схем» оприлюднили записи телефонних розмов з участю соратника і близького друга президента Ігоря Кононенка, на яких обговорюється схема виведення сотень мільйонів гривень із українських обленерго. А в матеріалі «Великий куш» журналісти розповіли, як майже 2 мільярди гривень вивели з банку сина екс-президента Віктора Януковича через банк Петра Порошенка – на чому той отримав до 20 мільйонів гривень комісійних. Перемогу здобула робота проекту Bihus.Info про масштабні розкрадання в оборонці «Армія! Друзі! Бабки!». А спеціальну нагороду від організаторів фестивалю отримали журналісти «Громадського» телебачення Анастасія Станко, Анна Тохмахчі та Анастасія Канарьова за матеріал «Таємний ізолятор СБУ». Торік основну премію Національного конкурсу журналістських розслідувань здобула журналістка «Схем» Валерія Єгошина за матеріал «Управління захисту власних інтересів». А в 2017-му спеціальний приз отримав журналіст «Схем» Михайло Ткач за розслідування «Прем’єр Гройсман «у приймах» про голову уряду Володимира Гройсмана. У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані. …

У Дніпрі, під будівлею обласної поліції, відбулась акція «Стоп свавіллю!» на підтримку свободи мирних зібрань в Україні й рівненських активістів, затриманих поліцією під приводом несанкціонованості їхньої акції. Під стінами дніпровської поліції зібрались громадські активісти. У руках вони тримали плакати з написами «Демократія не боїться аркуша паперу!», а також плакати зі світлинами, які, за задумом учасників, ілюструють дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні і його недотримання в Росії. Одна з учасниць одягла на руки іграшкові кайданки, дехто – заклеїв собі руки й рот липкою стрічкою. За словами координарки акції Євгенії Зламанюк, плакат зі світлинами розгону поліцією мирних демонстрантів у Росії має стати пересторогою українським правоохоронцям. «Це попередження. Це два паралельні світи, які не мають перетнутись. В Україні мирні акції громадян відбуваються зазвичай безперешкодно. В Росії розганяють мирні акції навіть під найневиннішими гаслами, коли вони не санкціоновані владою», – сказала координаторка. Представників поліції, які вийшли до них із будівлі, активісти попросили прокоментувати інцидент у Рівному й чітко роз’яснити, чи є обов’язковим в Україні завчасне повідомлення про акцію. Як сказала громадська активістка Людмила Шамрай, приблизно половина вуличних заходів, які вона організовувала в Дніпрі, проводилась без попереднього інформування міськради. «Половину своїх заходів я проводила без заявок. А тепер я розумію, що, виявляється, за це мене можуть затримати? Рівненських активістів затримали за це, як на мене, там поліція просто перестаралась», – сказала Людмила Шамрай. Заступник начальника ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області Володимир Богоніс наголосив, що стаття, за якою склали протокол на протестувальників у Рівному, «мертва». «У Конституції України вказано, що повідомлення потрібне, але в рішенні Конституційного суду сказано, що немає форми, в який чин. Якщо законодавець не визначив форму, то, наприклад, я підійду до громадянина, який пікетує, і він скаже, що проводить акцію, то це вже і є повідомлення. Нам потрібне повідомлення для того, щоб допомогти, а не для того, щоб запобігти», – сказав у коментарі Радіо Свобода Володимир Богоніс. 25 травня 2019 року двоє молодих людей – 20-річний юнак і 16-літня дівчина – стали на центральній площі Рівного із плакатами: «Імпічмент президенту», «Україна – поза законом», «Не кумівство, а по-братськи». Вони поводили себе спокійно і не порушували громадського порядку. Але до них …

У Слов’янську Донецької області відбувається відкритий ефір Радіо Донбас.Реалії під назвою «Кому вірить Донбас?» Радіо Свобода з 16:30 транслює подію наживу.  «Два роки тому у Донецьку кинули за ґрати журналіста Станіслава Асєєва (Васіна). Його ім’я стало відоме всьому світу, але це не змусило російські гібридні сили звільнити автора дописів про окупований Донецьк. Сьогодні в Донецьку та Луганську практично не залишилося журналістів. Люди там цілком ізольовані від світу. Але і решта України ізольована від них. Чи потрібні сьогодні зв’язки з окупованими територіями? Як донести правдиву інформацію за лінію розмежування?» – запитують журналісти Радіо Донбас.Реалії. Під час ефіру в Слов’янську журналісти також презентують книгу Станіслава Асєєва «В ізоляції». …

У Слов’янську Донецької області відбувається відкритий ефір Радіо Донбас.Реалії під назвою «Кому вірить Донбас?» Радіо Свобода з 16:30 транслює подію наживу.  «Два роки тому у Донецьку кинули за ґрати журналіста Станіслава Асєєва (Васіна). Його ім’я стало відоме всьому світу, але це не змусило російські гібридні сили звільнити автора дописів про окупований Донецьк. Сьогодні в Донецьку та Луганську практично не залишилося журналістів. Люди там цілком ізольовані від світу. Але і решта України ізольована від них. Чи потрібні сьогодні зв’язки з окупованими територіями? Як донести правдиву інформацію за лінію розмежування?» – запитують журналісти Радіо Донбас.Реалії. Під час ефіру в Слов’янську журналісти також презентують книгу Станіслава Асєєва «В ізоляції». …

За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ. Справи були порушені за статтями: перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, погроза або насильство щодо журналіста, умисне знищення або пошкодження майна журналіста, посягання на життя журналіста. Як повідомили у МВС, за результатами розслідування до суду направили шість обвинувальних актів, 52 провадження за погодженням прокуратури вирішили закрити. Протягом минулого року слідчі поліції почали досудове розслідування у 258 кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, йдеться в повідомленні. Найбільше кримінальних правопорушень зареєстрували в Києві (47), Закарпатській (30), Чернівецькій (25), Одеській (24), Дніпропетровській (14) областях. У Львівській – 12, Донецькій – 11, Рівненській – 10, Вінницькій, Полтавській, Харківській – по 8, Запорізькій та Херсонській – по 7, Київській – 6, Луганській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях – по 5. «За вказаний період до суду направлено 26 кримінальних проваджень за 33 кримінальними правопорушеннями… У 243 кримінальних провадженнях протягом звітного періоду слідчими ухвалене рішення про їх закриття», – додали в МВС. Починаючи з 1994 року, 3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН. …

У Брюсселі 3 травня у Всесвітній день свободи преси відбувся пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка, організований Товариством українців Бельгії. Арештований у Росії у вересні 2016 року, він був засуджений до 12 років позбавлення волі 6 червня 2018 року за обвинуваченнями, які в Україні та світі називають несправедливими та політично мотивованими. …