МЕНЯЛА

Відповідальність за дезінформацію не передбачає ув’язнення, а лише суспільно-корисні роботи, заявив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський в ефірі телеканалу «Еспресо» 23 січня. Він розповів, що кримінальна відповідальність може наступити, якщо зафіксовано три випадки дезінформації за рік. «Вона не передбачає ув’язнення, а лише суспільно-корисні роботи. Для того, щоб суд виніс такий вирок, він зобов’язаний звернутися і отримати висновок ЄСПЛ (Європейського суду з прав людини – ред.). Ми передбачили запобіжники, щоб добросовісну людину не можна було посадити. Нема висновку – нема вироку», – сказав Бородянський. 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації, заявивши про другий етап громадського обговорення документа. Він, зокрема, пропонує запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації. Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу окремих положень документа. …

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вважає, що уряд Таджикистану продовжує перешкоджати роботі Таджицької служби РВЄ/РС, відомої як Радіо Озоді. У своєму листі до міністра закордонних справ Таджикистану Сіроджиддіна Мухриддіна Флай заявив, що РВЄ/РС може розглянути альтернативні варіанти своїх дій після рішення МЗС надати шістьом співробітникам Радіо Озоді акредитації лише на шість місяців. Тим часом, семеро журналістів Таджицької служби РВЄ/РС залишаються без акредитацій. Ще сім отримали часткові акредитації в жовтні. «Ці часткові акредитації разом із переслідуванням колег з Озоді не демонструють щирість вашого уряду, щоб дозволити Радіо Озоді функціонувати безперешкодно», – пише Флай. Він нагадав про міжнародні зобов’язання Таджикистану поважати незалежні медіа. Акредитації 18 журналістів та співробітників РВЄ/РС були відкликані Міністерством закордонних справ Таджикистану або їхній термін дії завершився 1 листопада. ОБСЄ, The Washington Post, Комітет захисту журналістів, Human Rights Watch та місцеві таджицькі організації із захисту прав медіа описали дії уряду Таджикистану як цензуру та порушення прав свободи преси. Члени Конгресу США надіслали президенту Таджикистану Емомалі Рахмону листи з критикою через обмеження роботи Радіо Озоді й попередили, що це може вплинути на американсько-таджицькі відносини. Законодавство Таджикистану забороняє журналістам закордонних ЗМІ працювати без акредитації. Радіо Свобода – це служба Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС), яка є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM). РВЄ/РС керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС. …

172 випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів …

Микола Семена – кримський журналіст, автор Крим.Реалії, заслужений журналіст України …

Англомовна редакція українського телеканалу іномовлення UATV 13 січня припинила роботу. «Український міжнародний мовник припинить виробництво новин та супутникове мовлення з 13 січня 2020 року. Як наслідок, кілька англомовних ведучих попрощалися зі своєю роботою та глядачами у всьому світі», – повідомили на UATV 12 січня. Телеканал нагадав, що українська влада вирішила припинити міжнародне мовлення, і закрити арабську, кримськотатарську та англомовну редакції UATV. Телеканал був створений Міністерством інформаційної політики України у 2015 році. Його мета полягала в забезпеченні іноземної аудиторії об’єктивною, актуальною та повною інформацією про події в Україні. UATV був доступний у кабельних мережах у всьому світі. На початку 2020 року нове керівництво телеканалу оголосило, що мовлення на інші країни припиняється. Посадовці анонсували, що в лютому 2020 року на базі UATV буде створений російськомовний телеканал для непідконтрольних українській владі територій. …

Національна спілка журналістів України заявляє, що зафіксувала в грудні дев’ять інцидентів із застосуванням сили проти працівників ЗМІ. «Найчастіше фізична агресія до працівників ЗМІ застосовувалася в Києві – 7 випадків, а також у Львові та області – 2. У більшості інцидентів постраждали жінки – п’ятеро журналісток стали жертвами атак. Такими є дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями», – йдеться в повідомленні. У НСЖУ заявили, що одними із найрезонансніших стали два інциденти за участі правоохоронців, під час яких постраждали фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко і журналістка й оператор hromadske.ua Вікторія Рощина й Олексій Нікулін. У Національній спілці журналістів відзначають, що у більшості грудневих випадків перешкоджання журналістській діяльності за зверненнями постраждалих Національна поліція розпочала відповідні кримінальні провадження.   «Показовими є оперативні дії слідчих Національної поліції, які оголосили підозру одному з нападників на журналістів, які висвітлювали судовий процес у справі убивства Павла Шеремета наприкінці грудня, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Водночас оперативного відкриття проваджень за перешкоджання журналістській діяльності все ж недостатньо. Головний результат, якого ми всі чекаємо, – це реальне покарання нападників. Також по лінії МВС має йти чіткий сигнал спецпризначенцям – під час мітингів чи заворушень журналістів не чіпати». «Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.   …

Відповідно до цього дозволу, Радіо Крим.Реалії транслюватиме програми з селища Чаплинки Херсонської області на частоті 98,6 FM …

На 24 каналі відбудеться прем’єра фільму про Українську редакцію Радіо Свобода …

Підтримуване Росією угруповання «ДНР» «засудило» автора Радіо Свобода Олега Галазюка, якого утримувало в полоні з серпня 2017 року, до 16 років «колонії суворого режиму» з позбавленням права публікацій у ЗМІ й інтернет-ресурсах терміном на чотири роки. Як повідомив Галазюк Радіо Свобода, «вирок» йому винесли у серпні. «Мені винесли вирок 7 серпня 2019 року за статтею шпигунство, екстремізм, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і за співпрацю з Радіо Свобода», – сказав Галазюк.   У копії «рішення суду» вказано, що Галазюк «діючи з мотивів власного неприйняття ідей формування і функціонування «ДНР» як самостійної держави і прагнення її до інтеграції з Росією, маючи інші погляди на шляхи і перспективи державного будівництва в Донецькому регіоні… вступив у злочинну змову з журналістом Київського бюро інформаційної служби Радіо Свобода…, спрямовану на написання статей, що відображали життя в «ДНР» із негативного боку».   Галазюк заявляє, що писав правдиві публікації про життя в ОРДО, які «допомагали людям, що виїхали, розуміти, що коїться на окупованих територіях». Олег Галазюк – цивільний заручник угруповання «ДНР» з серпня 2017 року, донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода повернувся на підконтрольну Україні територію 29 грудня в рамках обміну утримуваними особами між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Україні в рамках обміну повернули 76 громадян. Правозахисники, влада України, представники Заходу засуджували утримання бойовиками «ЛДНР» Галазюка й іншого автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва «тільки за те, що вони виконували свою роботу і повідомляли правду».   …

«Вони повідомляли правду про окупацію Росією їхньої батьківщини»» – президент Радіо Свобода Джеймі Флай …

Підозрюваного у нападі на медійників в Апеляційному суді під час розгляду апеляції на запобіжний захід Юлії Кузьменко посадили під нічний домашній арешт, повідомила поліція Києва 28 грудня. Імені підозрюваного не називають, вказуючи тільки, що це 29-річний мешканець Київської області. Як повідомляється, 24 грудня до правоохоронців звернулися троє медійників, і ті почали провадження за статтею «погрози або насильство щодо журналістів». Імен постраждалих у відомстві також не називають. Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, у вівторок, 24 грудня, про перешкоджання журналістській діяльності повідомили четверо співробітників медіа: Антоніна Бєлоглазова та Дмитро Кучер (видання «Правовий контроль» і Sharij.net), Юлія Корзун (видання Страна.ua) та Алла Жизневська (телеканал «ЗІК»). Апеляційний суд Києва 24 грудня відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід для однієї з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, яку 14 грудня заарештували на два місяці. Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. 12 грудня 2019 міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року. Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків. Усі свою причетність до злочину заперечують. …