МЕНЯЛА

Кілька громадських організацій оприлюднили спільну заяву на захист співзасновниці видання «Заборона» Катерини Сергацкової. Відповідне звернення вони орилюднили 15 липня. «Ми, організації та медіа, в тому числі – учасники Медіаруху, категорично засуджуємо тиск та погрози життю головній редакторці видання «Заборона» Катерині Сергацковій. Ми також глибоко вражені інформацією про те, що журналістка змушена була покинути Київ внаслідок цього тиску і погроз, в тому числі, з боку праворадикалів, а також масового булінгу в соцмережах», – йдеться в заяві правозахисників та журналістів. Читайте також: HRW закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці «Заборони»​ Автори заяви назвали «надзвичайно обурливим» ту обставину, що тиск на Сергацкову почався після того, як її колишній колега оприлюднив допис про неї, розмістивши фото журналістки з її малолітнім сином. Саме цей допис вони вважають поштовхом до цькування Сергацкової. «Якість журналістських матеріалів та порушення журналістських стандартів мають бути предметом ґрунтовної професійної дискусії, за участі організацій саморегулювання, таких як Комісія журналістської етики, Незалежна медійна рада. Але у жодному разі не може слугувати підставою для закликів до розправи, погроз смертю і не має ставати причиною для переслідування чи припинення роботи журналістів», – стверджують підписанти. Вони також закликали правоохоронців «втрутитися в ситуацію та захистити журналістку Катерину Сергацкову та її родину». Заява відкрита для підписання, наразі під нею підписалися сім організацій: Інститут масової інформації «Детектор медіа» StopFake Центр прав людини Zmina «Платформа прав людини» Донецький інститут інформації Харківська правозахисна група Напередодні британське видання Independent повідомило, що Катерина Сергацкова залишила Київ та звернулася до поліції через погрози. На уточнююче запитання Радіо Свобода вона повідомила, що «виїхала з Києва, але поки не з України». Також Сергацкова підтвердила, що її адвокат надіслав заяву в поліцію. 3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа». Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку. У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та …

Правозахисна організація Human Rights Watch закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці видання «Заборона» Катерини Сергацкової. «Журналісти не повинні боятися за свої життя через теми, про які вони пишуть. Українська влада повинна негайно розслідувати ці погрози та гарантувати безпеку для Сергацкової та її сім’ї», – заявив директор правозахисної організації Human Rights Watch з питань Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон. 3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа». Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку. У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Хоча пост згодом видалили, журналіст продовжив образи на адресу Сергацкової. У великій кількості дописів згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році. Сама Сергацкова заявила, що вона була об’єктом онлайн-цькування і раніше. Зокрема, через розслідування діяльності українських правоохоронців. Водночас цього разу цькування викликає в неї більше страху. …

Комитет был создан в 1981, его первым председателем был Уолтер Кронкайт …

Борг Національної суспільної телерадіокомпанії України перед компанією «Євроньюз» повністю закритий, повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія у Facebook. «Одна з найкритичніших проблем «Суспільного», котру, як і проблему «Ери-Деркача», дуже не хотілося б залишати в спадок наступним управлінцям (хоч ті проблеми спадком «Суспільному» і дістались) – борг АТ «Євроньюз». 10,5 мільйонів євро. Так ось: не залишимо; борг повністю закрито», – написав Аласанія. Він зазначив, що весь бюджет НСТУ на 29 каналів у 2020 році становить 40,3 мільйона євро. «АТ «Євроньюз» негайно розпочало процедуру відкликання свого позову і розблокування в банку Швейцарії заарештованої у 2017 році суми розміром у 15 млн євро («страхова» гарантія для проведення «Євробачення-2017», що мала по завершенню «Євробачення» одразу повернутися в Україну, але була заморожена АТ «Євроньюз» в забезпечення свого позову)», – заявив Аласанія. Він сподівається, що після отримання цих грошей уряд «зможе і захоче» компенсувати «Суспільному» хоч частину витрат на погашення боргу перед «Євроньюз». 18 лютого відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешти задля примусового стягнення з ПАТ «НСТУ» на користь АТ «Євроньюз» боргу в розмірі 10,5 млн євро. Рахунки розблокували 3 червня. Після цього НСТУ зобов’язалася погасити борг, який отримала в спадок від Національної телекомпанії України. …

Розслідування убивства черкаського журналіста Вадима Комарова триває уже рік …

Протягом першого півріччя 2020 року працівники ЗМІ в Україні 40 разів зазнавали фізичної агресії, повідомила Національна спілка журналістів за результатами моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», проведеного спільно з партнерськими громадськими організаціями. При цьому в червні НСЖУ зафіксувала 10 інцидентів фізичної агресії щодо працівників ЗМІ. Три з них пов’язані зі зйомками щодо недотримання карантинних обмежень, йдеться в повідомленні. Половина постраждалих у червні – жінки, найбільше інцидентів трапилося у Києві, повідомили у НСЖУ.   «Найбільш «ризикованими» темами для журналістів у червні стали карантин та акції протесту прихильників громадського активіста Сергія Стерненка в Києві», – йдеться в повідомленні. У НСЖУ засудили напади і висловили сподівання на належне їх розслідування. У травні Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».   …

4 липня 1950 року почало мовлення Радіо Вільна Європа, яке згодом стало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС). Перша радіопередача була адресована слухачам за «залізною завісою» у комуністичний Чехословаччині. Через сімдесят років мовник передає новини через радіо, телебачення та цифрові засоби масової інформації у 23 державах, включно з Україною. «РВЄ/РС має благородну місію і протягом десятиліть відігравало історичну роль у країнах, які борються за демократію та права людини, – заявила в.о. президента медіакомпанії Дейзі Сінделар. – Інструменти змінилися, але виклики в принципі однакові. Ми знаємо, що навіть у найважчих умовах наша робота по-справжньому впливає на людей, яким більше нікуди звертатися за достовірною інформацією про важливі для них питання».   З нагоди 70-ї річниці РВЄ/РС та 25-ї річниці переїзду медіакорпорації зі штаб-квартири в Мюнхені до Праги, голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл сказав: «Для багатьох моїх сучасників і для мене, РВЄ/РС – це джерело вільної інформації та вікно у вільний світ. Я пишаюся тим, що зараз РВЄ/РС мовить з Праги, тому ми можемо брати участь у поширенні вільної інформації до Росії та інших пострадянських країн. Для громадян цих держав зараз це так само важливо, як і трансляції з Мюнхена були для нас». Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода має редакційну незалежність і фінансується Конгресом США через Американське агентство глобальних медіа.  Українська редакція Радіо Свобода була створена у серпні 1954 року, в червні 1992 року мовник відкрив бюро у Києві. Від початку російської агресії у 2014 році редакція розпочала проекти для окупованих теренів і про їхні проблеми – Крим.Реалії і Донбас.Реалії. Про 70 років Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода коротко читайте тут.     …

Представництво Євросоюзу в Україні 3 липня прокоментувало розгляд законопроєкту про медіа. В своїй заяві дипломатична місія закликала продовжувати громадські обговорення документу. «Ми підтримуємо прогрес щодо законопроєкту про медіа в Україні №2693 у відповідальному комітеті Верховної Ради та узгодження українського законодавства про ЗМІ згідно з правилами ЄС. Заохочуємо подальші громадські обговорення законопроєкту та продовжуємо спільну роботу з Офісом Ради Європи в Україні в обміні досвідом з Україною», – заявляє представництво блоку. Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​ 1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його. Напередодні було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова. Верховна Рада 19 травня відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року. …

«Проєкт закону «Про медіа»… – це законопроєкт про захист влади від журналістів, про санкції, про контроль за поширенням інформації і думки» …

Національна суспільна телерадіокомпанія повідомляє про початок роботи окремого новинного сайту Суспільне Крим, присвяченого анексованому півострову. Сайт працює українською, російською, кримськотатарською та англійською мовами. Як повідомляє пресслужба Суспільного, це перший для НСТУ запуск чотиримовного ресурсу. Читайте також: В окупованому Сімферополі суд відхилив скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова​ За словами шефредактора телеканалу UA:Крим Аліма Абдулхаірова, сайт орієнтований не лише на Україну та анексований Крим зокрема, а й за межі України. «Створюючи сайт «Суспільне Крим», ми мали на меті збільшити нашу аудиторію в діджиталі. Ми хочемо виконувати функції Суспільного мовника й за межами України, тому ресурс працюватиме чотирма мовами – кримськотатарською, українською, російською та англійською», – цитує Абдулхаірова пресслужба НСТУ. Читайте також: Рахунки «Суспільного» розблоковані​ За повідомленням НСТУ, старшим редактором ресурсу стане Микола Матвійчук. Планується, що «Суспільне Крим» стане частиною загальнонаціональної платформи «Суспільне Новини». …

Ситуація з прийманням українського FM-радіосигналу в окупованому Росією Криму (на півночі півострова) в червні погіршилася порівняно з попереднім моніторингом у березні, повідомляє Кримська правозахисна група. У червні сигнал українських FM-радіостанцій чути тільки в 5 з 19 населених пунктів регіону, мовиться в повідомленні. Ще в березні мовлення українських радіостанцій за допомогою трансляційних веж, розташованих у Чонгарі і Чаплинці, було чутно в 9 населених пунктах. При цьому кількість українських радіостанцій, які можна слухати в Криму, теж істотно скоротилася, звертають увагу правозахисники. У Воїнці можна почути тільки одну українську радіостанцію, в Червоноармійському й Істочному – по дві радіостанції, а в Передмістному і Новоолександрівці – по три українські FM-радіостанції. Біля КПВВ «Чонгар», на окупованій території півострова, можна послухати програми п’яти українських FM-радіо, чотири українські радіостанції чутно з боку Криму біля КПВВ «Чаплинка». У 14 населених пунктах (Вишнівка, Мартинівка, Завіт-Ленінський, Солоне Озеро, Єрмакове, Придорожнє, Зарічне, Джанкой, Овочеве, Лобанове, Зелена Нива, Красноперекопськ, Армянськ, Ішунь) на українських радіочастотах транслюють свої програми російські FM-станції. У березні 2020 року в населених пунктах Вишнівка, Єрмакове, Придорожнє і Зелена Нива можна було почути сигнал однієї української радіостанції. У червні цей сигнал зловити не вдалося. При цьому в 16 населених пунктах із 19 на деяких частотах зафіксовано одночасне мовлення двох станцій – української і російської. Це, вважають правозахисники, свідчить про цілеспрямоване блокування українського FM-радіомовлення російськими станціями. Радіо «Культура», «Промінь», «Армія FM» і «Нова Каховка» чутно в двох населених пунктах із усього списку, Радіо «НВ» – в трьох, «Українське радіо» і Радіо Крим.Реалії – в одному з 19 перевірених. Таким чином, мовиться в повідомленні Кримської правозахисної групи, в порівнянні з березнем 2020 року на півночі Криму суттєво зменшилася покриття FM-мовлення Радіо Крим.Реалії, яке раніше було чутно в шести населених пунктах зі списку. Поширення сигналу радіостанції «Армія FM» скоротилося з чотирьох населених пунктів до двох. Мовлення українських FM-станцій із телерадіовежі, розташованої в Чаплинці, в північному Криму заглушують такі російські радіостанції: частоту радіо «Культура» 95,3 – радіо «Крим»; частоту «Перець FM» 96,4 – радіо «Море»; частоту радіо «Мейдан» 102,3 – «Спутнік»; частоту радіо «Хаят» 103,5 – «Маяк»; частоту радіо «Промінь» 106,4 – «Ватан Седаси». Мовлення українських FM-станцій із телерадіовежі, розташованої в Чонгарі, в північному Криму …